громадянський

-а, -е.

1) Прикм. до громадянин 1).

2) Власт. свідомому громадянинові. || Спрямований на користь суспільства.

••

Громадя́нська відповіда́льність — встановлені нормами цивільного права юридичні наслідки невиконання або неналежного виконання особою своїх обов'язків.

Громадя́нська непоко́ра — відмова населення або групи осіб від виконання розпоряджень влади на знак протесту.

Громадя́нська смерть — у Франції до 1854 р. – кримінальний засіб, відповідно до якого засуджений позбавлявся усіх громадянських та політичних прав.

Громадя́нська стра́та — в Росії 18-19 ст. – вид ганебного покарання для дворян, яких позбавляли усіх прав громадянського стану.

Громадя́нські права́ — основа конституційно-правового статусу громадянина держави.

3) Невійськовий, цивільний.

••

Громадя́нська війна́ — збройна класова боротьба всередині держави.

Громадя́нський шлюб — шлюб, зареєстрований органами державної влади без участі церкви.